2012 Миль до дорослішання: легка книжка про складні теми


Унікальність цієї історії, насамперед, в тому, що вона допомагає поглянути на таке складне питання як аборт з точки зору почуттів самої дитини (так, для мене всі особи які не досягли 19-20 років в питанні репродуктивних прав в першу чергу - діти).

Книга написана 2019-го року у співавторстві Дженні Гендрікс з Тедом Капланом (Jenni Hendriks & Ted Caplan), які також є одне для одного дружиною і чоловіком. Неймовірна подяка в кінці книжки Теда до Дженні і Дженні до Теда потрапила просто в саме моє серденько (обов'язково прочитайте і зрозумієте чому!). Подружжя, вже маючи двійко дітей та солідний творчий бекграунд в своїй біографії, наважилось на написання, як вони самі кажуть "веселої книжки про аборт".

До слова, для Дженні це не був дебют в письменстві, бо вона до того вже була сценаристкою відомого серіалу "Як я зустрів вашу маму". А ще вона карикатуристка, чиї роботи, натхненні фемінізмом, публікувалися в журналі "Ms". Її чоловік Тед писав сценарії до таких картин як "Життя Пі", "Мільйонер з нетрів" та індійської кінодрами З любов’ю, Соня". І навіть встиг номінуватись на премію Оскар за роботу над фільмом "Повна невідомість" .

Але ж чому саме ця тема? Гадаю, для всіх, хто спостерігає за політикою деяких регіонів США, це не буде здивуванням. Тема абортів на сьогодні постійно звучить в американському "політичному ефірі" і використовується особами, причетними до політики, як метод впливу на свій морально збіднілий електорат. Звичайно, просуваючи все це під соусом "турботи про дітей", "хвилюваннями за демографію" та іншої безсенсової маячні. 

Одна з таких новин, до речі, і стала для авторки мотивацією для написання книги. З її слів, вона саме їхала крізь затори Лос-Анджелеса і слухала радіо NPR (американське незалежне медіа), коли новина про те, що в Південній Дакоті запроваджувався 72-годинний період очікування для всіх мешканців, які бажали зробити аборт, неймовірно розлютила її. І не дивно, адже кажуть, що це була та сама єдина клініка в цілому штаті, яка надавала такі послуги.

В цьому я з Дженні цілком поділяю погляди і, можливо, саме через свою чітку позицію я не роздумуючи обрала цю книжку на одному зі стендів видавців "Книжкової країни". Випадок, направду, в мене вийшов дуже кумедний.

Скупляючись у свого улюбленого видавництва "READBERRY" на всі трохи-заощадженні-гроші,  обираючи цю книжку серед подарункових пропозицій, так і сказала собі: "Або це буде жахливим розчаруванням і я розкритикую це чтиво в друзки, або я ж...просто гарно і корисно проведу час". 

Розгорнула я її в п'ятницю ввечері після важкого робочого тижня. Дуже вже хотілось перемкнутись мізками і почитати щось не надто напряжне. Подумала, що ця "випадково" куплена книжка може гарно вписатись в мій запит. Тим більш було зазначено що це підліткова література (young adult) і тема, яка піднімається, цілком в моїй системі ціннісних координат має визначене місце. 

З перших сторінок вхід в сюжет видався неймовірно комфортним. Книжка почала читатись легко, швидко. Я навіть не помітила як за короткий проміжок часу "з'їла" непогану таку купку сторінок.

На перший погляд, початок історії простий і зрозумілий. 

Головна героїня Вероніка - випускниця старшої школи Міссурі, розумниця і відмінниця, яка потрапляє до Ліги Плюща. Ідеальна дівчинка з ідеальної родини, дочка ідеальних батьків, ідеальна подруга, ідеальна дівчина для свого ідеального хлопця. Її майбутнє - перспективи навчання в одному з найкращих коледжів країни. Вона мріє про гарну роботу, шопінг і красиве життя (і дуже багато часу приділяє навчанню заради своєї мрії).
 
Та одного дня все летить шкереберть. Дівчина дізнається, що вона вагітна від свого хлопця Кевіна. Абсолютно збентежена і розгублена, але розуміючи, що стоїть на кону, вона таки вдається до одного з нелегких кроків для себе - до рішення зробити аборт. 

Але як бути з цим, коли твоя родина - глибоковіруючі християни та противники абортів, а твої подружки виявляються взагалі не тими, з ким хочеться поділитись такою новиною? Лишається лише хлопець Кевін і колишня подружка Вероніки - Бейлі, з якою вони не спілкувались ще з перших класів старшої школи і яка, за збігом обставин, дізнається про її секрет. В процесі оповіді ми дізнаємось, що ж сталось насправді між Кевіном і Веронікою та чому саме Бейлі стає тією єдиною людиною, до якої головна героїня може звернутись за допомогою. І Бейлі не відмовить їй у цьому розділивши разом з Веронікою нелегкий шлях, який стане одночасно викликом і віднайденням чогось нового і справді цінного.

Доволі лінійно і просто, можливо, подумаєте ви. Але тут, зауважу, що і ховається ключова пастка простих, але справді гарно написаних книжок. 

У авторів не було завдання писати філософський роман. Вони писали історію, яка допоможе поглянути на ситуацію з точки зору 17-річної підлітки. Вони чудово показують усі переживання, страхи, емоції які вона переживає від моменту, коли дізнається про свою вагітність і аж до кінця цієї історії.

Такі події для школярки - не лише стрес, а й серйозна трансформація. Це нелегкий вибір, який дівчина приймає цілком серйозно і свідомо, беручи всю відповідальність за своє життя і свої дії.

В романі піднімаються також дууже складні питання взаємовідносин між людьми і справжньої дружби, яка є наріжною темою для усіх школярів. Що таке справжній друг? Це просто людина з якою тобі комфортно? Це ті, з якими ти проводиш свій час? Чи це люди, які навіть знаючи абсолютно незручні подробиці твого життя, проявляють емпатію, допомагають, залишаючись на твоєму боці?

Книга піднімає питання конфлікту і зростання оастостей усіх учасників в процесі його вирішення. Автори майстерно працюють з дуже складними для підлітків темами, намагаючись говорити про все це простою і зрозумілою для них мовою.Це також не менш складні теми для їх батьків. Як от, наприклад, довіра в родині і що насправді нею є. 

В розповідях про батьків і сестру головної героїні ми можемо зчитати класичний приклад цієї декоративної фасадності "зразкової родини". Де батьки намагаються дореалізовуватись у житті через успіхи і досягнення дитини. Це часто призводить до того, що мрії дитини заміщуються мріями батьків. Наслідки такого "тихого абьюзу" часто виливаються вже в дорослому віці. На щастя, у Вероніки тиск не спрямовувався саме на її вибори, але зростання під тиском очікувань і намагання бути постійно "зразковою дівчинкою" призвело до повного невміння звертати увагу на свої потреби, бажання. Що геть не дивно з тим прагненням всім догодити довкола. Ми також помічаємо за її поведінкою деяке приховування здорової агресії та постійну раціоналізацію своїх емоцій. 

Але Дженні і Тед все ж роблять персонажку достатньою для саморефлекції, що не аби як їй допомагає визначитись з пріорітетами та відокремити свої бажання від очікування інших людей. І попри рішення тримати цей фасад, головна героїня робить власні вибори, демонструючи волю та усвідомлене право розпоряджатись власним тілом, а відтак своїм теперішнім і майбутнім.

Ми також знаходимо в історії підняте питання усвідомленного батьківства та відповідальності батьків перед своїми вже народженими дітьми.  Адже діти хочуть любові, підтримки, уваги. Їм також необхідні турбота і наше прийняття. І, відверто кажучи, відмовки про те, що хтось там до чогось був неготовий схожі радше на інфантилізм. Про такі речі треба думати ДО того, як дорослі (або недуже) люди вступають в сексуальні стосунки....і як швидко ми можемо перейти тут до питання обов'язковості статевого виховання, еге ж?

Різноплановими шляхами сюжету, невеликими деталями біографій, емоціями персонажів, вчинками і діями людей, книга приводить нас до дуже правильних запитань і спонукає шукати дуже необхідні нашому суспільству відповіді.

Чому я раджу прочитати цю книгу не лише підліткам, а й їх батькам (особливо батькам дівчаток) і загалом усім доросим?

Тому що наше суспільство починається з кожного з нас. Воно складається з однієї думки яка веде за собою тисячі. І якщо ви певні, що ваша позиція нічого не вирішує - ви помиляєтесь. Кожен з нас може бути головною героїнею, її бойфрендом, її подружкою, її однокласником/цею чи навіть відзеркалювати когось з членів родини. Люди навіть не помічають, як легко своїми вчинками можуть ламати життя. Як їх гасла можуть сцілювати лише їх его, а не душі та серця людей поряд. Як їх переконання можуть стати частиною чиєїсь трагедії.

Цей легкий текст про глибинну довіру між дітьми і батьками, про те, якою буває дружба і любов. Про те, що ми, люди, значно складніші. Що інколи прості питання не мають легких відповідей, а те, що видається складним, зазвичай, просто лежить на поверхні - лише відкрий очі і побач. 

Що таке аборт для дівчини в 17? Як вона приймає рішення і чому саме так? Як витримати не тільки тиск суспільства, а й хаос і страхи у власній душі? Як обрати свій шлях? Як не збитись з шляху? Як побачити, що кохання не завжди є тим, що ми собі уявляємо?

Ці і багато інших питань ви задаватимите собі поглинаючи історію цієї книги сторінка за сторінкою. Впевнена, що кожен для себе знайде свої відповіді. 

Якщо ваші переконання непохитні, то з високою ймовірністю варіанти отримаєте два: ви або просто проведете гарно час або змарнуєте його.

До речі, книжка вже має екранізацію і рейтинг фільму на Rotten Tomatoes неймовірно позитивний - 92%. Можливо, хтось любить доповнювати книги переглядами фільмів. Тож лишаю вам посилання. На Goodreads ми бачимо оцінку 3.76, що є середнім показником відгуків від більш ніж 10 тис. читачів. 

Купити книжку в українському перекладі можна на сайті видавництва "Ранок" або в книгарнях вашого міста.

Усім приємного читання.

Коментарі